Повторна реєстрація нерухомого майна, яке було придбане до 2013 року: чи потрібна і коли саме?
З 1 січня 2013 року в Україні набрав чинності Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у новій редакції (далі – Закон), яким запроваджено Єдиний державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ЄДРРП). З цього часу державна реєстрація прав на нерухомість здійснюється виключно шляхом внесення відомостей до зазначеного реєстру.
Однак положення чинного законодавства не передбачають обов’язку повторної реєстрації права власності на об’єкти, набуті до 2013 року, якщо такі права були оформлені відповідно до вимог законодавства, чинного на момент їх виникнення. Ця позиція підтверджується принципом безперервності та правонаступництва у сфері реєстрації прав, тобто право, яке було законно зареєстроване раніше, не втрачає своєї сили з появою нового порядку реєстрації.
Правові підстави
З 1 січня 2013 року в Україні була запроваджена нова система державної реєстрації прав на нерухоме майно, яка передбачає ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП). Ця система базується на Законі України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01.07.2004 року № 1952-IV.
До 1 січня 2013 року в Україні діяла інша система реєстрації прав на нерухоме майно. Функції реєстрації виконували органи Бюро технічної інвентаризації (БТІ). Саме реєстрація в БТІ або нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу з відповідними відмітками надавала документу повну юридичну силу.
З 1 січня 2013 року, з набуттям чинності Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», була запроваджена нова, централізована система реєстрації — Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП). Ця зміна не анулювала раніше набуті права, що підтверджується принципом незворотності закону в часі. Документи, які підтверджують право власності, видані до 2013 року, залишаються чинними і мають повну юридичну силу.
Які дії потребують реєстрації в новому реєстрі
Повторна реєстрація права власності на нерухомість, придбану до 2013 року, стає необхідною лише у випадку, якщо власник майна планує здійснити з ним певні юридичні дії. До таких дій належать:
- Продаж, дарування, міна або інші відчуження майна: для укладення нотаріально посвідченого договору про відчуження майна, нотаріус зобов’язаний внести інформацію про право власності до ДРРП, якщо вона там відсутня. Це є обов’язковою умовою для переходу права власності.
- Отримання кредиту під заставу нерухомості: банківські установи вимагають наявності запису в ДРРП для оформлення іпотечного договору.
- Оформлення спадщини: спадкоємці для отримання свідоцтва про право на спадщину зобов’язані зареєструвати своє право власності в ДРРП.
- Змінити технічні характеристики об’єкта (наприклад, після перепланування).
Документи, видані до 2013 року (державні акти, свідоцтва, нотаріальні договори), мають повну юридичну силу, підтверджують право власності та залишаються чинними. Власник має право, але не зобов’язаний, звертатися для внесення інформації до ЄДРРП – лише у разі потреби вчинення нотаріальних або реєстраційних дій. Таку інформацію оприлюднило Про що Міністерство юстиції оприлюднило відповідну інформацію у своєму Telegram-каналі.
Як внести відомості до реєстру речових прав
Внесення відомостей до Державного реєстру речових прав (ДРРП) для майна, придбаного до 2013 року, відбувається під час вчинення юридичної дії, яка потребує такої реєстрації. Найчастіше це відбувається під час укладення нотаріального договору купівлі-продажу, дарування або іншої угоди про відчуження майна. Процес виглядає наступним чином:
- Звернення до суб’єкта державної реєстрації. Ви можете звернутися до нотаріуса, державного реєстратора у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) або подати документи через портал Дія (зверніть увагу, при поданні документів через портал Дія, паперовий витяг не видається).
- Надання документів. Вам потрібно буде надати всі оригінали документів, що підтверджують Ваше право власності: договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності, технічний паспорт, паспорт та ідентифікаційний код. Нотаріус або реєстратор перевірить ці документи на відповідність вимогам законодавства.
- Державна реєстрація права власності. На підставі наданих документів нотаріус або державний реєстратор вносить відомості про право власності до ДРРП. Після завершення реєстраційної дії в реєстрі формується відповідний запис.
- Отримання витягу. Після внесення даних до реєстру власник майна отримує витяг з ДРРП. Цей документ підтверджує, що право власності зареєстроване в новому реєстрі.
Важливо, що державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється незалежно від місцезнаходження об’єкта, тобто ви можете звернутися до будь-якого нотаріуса чи державного реєстратора по всій Україні.
Висновок
На підставі вищевикладеного, право власності на нерухоме майно, набуте та зареєстроване до 1 січня 2013 року, є юридично дійсним без необхідності проведення повторної реєстрації. Власники такої нерухомості можуть вільно користуватися та розпоряджатися своїм майном, якщо не виникають обставини, які вимагають внесення інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Документи, що підтверджують право власності (наприклад, свідоцтво БТІ, договір купівлі-продажу з відповідними реєстраційними відмітками), зберігають свою юридичну силу. Таким чином, для звичайного користування майном перереєстрація не потрібна, вона стає актуальною лише при плануванні його відчуження або обтяження.
Усе про закони, пільги, допомогу і права українців – у Телеграм-каналі.
