Як оформити відсутність працівника через волонтерську діяльність?

В умовах воєнного стану багато працівників долучаються до волонтерства. Однак виникає питання: як правильно оформити їхню відсутність на робочому місці, щоб уникнути порушень трудового законодавства?

Волонтерська діяльність та законодавче регулювання

Волонтерство – це добровільна, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється шляхом надання допомоги. Як говорить Закон України від 19.04.2011 № 3236-VI «Про волонтерську діяльність», така діяльність не звільняє від виконання своїх посадових обовʼязків. Це означає, що працівник-волонтер, не отримує автоматичних гарантій щодо збереження місця роботи або заробітної плати.

Законодавство передбачає лише певні випадки, коли працівник може бути звільнений від роботи із збереженням заробітку. Наприклад, ч. 1 ст. 119 Кодекс законів про працю України передбачає такі гарантії для виконання державних або громадських обов’язків. Однак волонтерська діяльність не входить до цієї категорії, тому не може гарантуватися збереження місця роботи та середньої заробітної плати.

Можливі варіанти оформлення відсутності працівника

Якщо працівник пропустив робочий день через волонтерську діяльність, роботодавець може розглядати цю відсутність по-різному, залежно від обставин:

• Прогул без поважних причин. Оскільки трудове законодавство не визнає волонтерство поважною причиною відсутності на роботі, роботодавець має право кваліфікувати це як прогул без поважних причин із відповідними наслідками.
• Відпустка без збереження заробітної плати. Відповідно до ст. 26 Закону України від 15.11.1993 № 504/96-ВР «Про відпустки», працівник може взяти таку відпустку за погодженням із роботодавцем. У період воєнного стану тривалість такої відпустки не обмежена.
• Гнучкий режим робочого часу. Відповідно до ст. 60 Кодекс законів про працю України, роботодавець може дозволити працівнику самостійно визначати графік роботи.
• Неповний робочий час. За  ст. 56 Кодекс законів про працю України, можливе встановлення скороченого графіка роботи, що дасть змогу поєднувати волонтерство з виконанням посадових обов’язків.
• Дистанційна робота. Відповідно до ст. 602 Кодекс законів про працю України, роботодавець може дозволити працювати дистанційно, що полегшить суміщення роботи та волонтерської діяльності.
• Табелювання відсутності. Якщо працівник не узгодив свою відсутність із роботодавцем, її можна позначити в табелі як «І» (інші причини неявки без збереження заробітної плати).
• Визнання відсутності поважною у судовому порядку. У разі спору суд може розглядати волонтерську діяльність як суспільний обов’язок, що може змінити кваліфікацію відсутності.

Висновок

Під час війни питання відсутності працівника через волонтерську діяльність стає особливо актуальним. Враховуючи, що волонтерство це важлива суспільна діяльність, роботодавці та працівники повинні знаходити компромісні рішення для її поєднання з виконанням трудових обов’язків. Дотримання законодавчих норм допоможе уникнути конфліктів та забезпечить баланс між інтересами бізнесу і волонтерськими ініціативами.