Правила трудових відносин під час війни

ВРУ прийняла Закон, яким адаптовано трудові відносини під реалії війни – ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»№ 2136 від 15.03.2022 р (надалі ─ Закон).

Закон визначає нові правила трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Цим Законом визначаються особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, на період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону «Про правовий режим воєнного стану».

У Законі зазначено, що на період дії воєнного стану:

• вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачені статтями 43, 44 Конституції України;
• не застосовуються норми законодавства про працю в частині відносин, врегульованих цим законом.

Укладення трудового договору

На період війни сторони за згодою визначають форму трудового договору. Тобто, для оформлення прийняття працівника на роботу роботодавцю достатньо видати відповідний наказ та повідомити податкову службу. Але така процедура має відбуватись за згодою працівника.

Умова про випробування при прийнятті на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. Так, згідно КЗпП в мирний час для деяких категорій працівників заборонено встановлювати випробування при прийнятті на роботу, наприклад, для осіб, які не досягли вісімнадцяти років, вагітних жінок, одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю тощо.

Роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника, внаслідок фактичної відсутності працівників, які внаслідок бойових дій евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустках, простої, тимчасово втратили працездатність або доля яких тимчасово невідома.

Переведення та зміни істотних умов праці

На час війни роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (виняток становить переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії), якщо таке переведення не протипоказан працівникові за станом його здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.

На час воєнного стану норми ст. 32 КЗпП про двомісячний строк попередження працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

Розірвання трудового договору з ініціативи працівника

З ініціативи працівника

У зв’язку з веденням бойових дій в районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та загрозою для життя і здоров’я працівника, він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження (виняток становить примусового залучення до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного часу, а також якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури).

З ініціативи роботодавця

Роботодавець має право розірвати трудовий договір з працівником у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, викликаною знищенням в результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна підприємства. Про таке звільнення працівника необхідно попередити не пізніше ніж за 10 днів з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки, крім випадків.

На час воєнного стану норми статті 43 КЗпП не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку

Тривалість робочого часу працівників на час воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень.

Для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень.

П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями.

Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.

На час воєнного стану не застосовуються норми ст. 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), ст. 65, ст. 67 та ст. 71 – 73 (святкові і неробочі дні) КЗпП.

Організація кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у роботодавця

На період дії воєнного стану організація кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів здійснюється на розсуд роботодавця.

Робота в нічний час

На період дії воєнного стану не залучаються без крайньої необхідності до роботи в нічний час:

• вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до одного року,
• особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

На час воєнного стану ст. 54 КЗпП не застосовується.

Залучення до роботи деяких категорій працівників

Дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які вигодовують дитину віком до одного року) на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.

Працівники, які мають дітей (крім випадків, визначених ст. 8 Закону), можуть залучатись до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження за їх згодою.

Оплата праці

Заробітна плата виплачується на умовах визначених трудовим договором.

У разі неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії виплата заробітної плати може бути призупинена, до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність.

Зупинення дії окремих положень колективного договору

На час воєнного стану дія окремих положень колективного договору за ініціативою роботодавця може бути зупинена.

Відпустки

Щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарних дні.

На час воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь якого виду відпусток, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури.

На час воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати відпустку без збереження заробітної плати. Норми ст. 26 Закону «Про відпустки» не застосовуються.

Призупинення дії трудового договору

Призупинення дії трудового договору – це тимчасове звільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов’язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює воєнну агресію.

Діяльність профспілок

В межах своєї діяльності професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.

Норми ст. 44 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та відповідні норми колективних договорів не застосовуються.

Таким чином, Закон змінив регулювання трудових відносин на період дії воєнного стану. Втім застосування нових норм, якими обмежено трудові права працівників, залишається правом, а не обов’язком роботодавця. Наприклад, роботодавці, керуючись новим Законом, можуть надати основну оплачувану відпустку, збільшити норму робочого часу, так і продовжувати працювати без змін у разі такої можливості.

Зразки актуальних кадрових документів Ви можете знайти тут