Наказ про припинення трудового договору у зв’язку зі смертю працівника

У разі смерті працівника роботодавець зобов’язаний оформити припинення трудових відносин з ним і здійснити повний розрахунок.

Підставою для такого припинення є один із наступних документів:

1. Свідоцтво про смерть, видане органом державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС), або виконавчим органом місцевої ради (сільської, селищної, міської, за винятком міст обласного значення).
2. Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо смерті, оформлений ДРАЦС після проведення реєстрації, або довідка про смерть для отримання допомоги на поховання, якщо смерть зареєстрована виконавчим органом місцевого самоврядування (села, селища, міста без обласного значення).

Найчастіше документ про смерть надають родичі померлого працівника. Якщо ж близьких осіб немає, роботодавець повинен самостійно звернутися до органів, які могли реєструвати смерть – за місцем проживання, фактичної смерті, виявлення тіла або місцем поховання особи.

Після отримання офіційних підтверджувальних документів роботодавець видає наказ про припинення трудового договору. Правова підстава –частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України: смерть працівника, оголошення його судом померлим або визнання безвісно відсутнім.

Як правило, дата складання наказу не збігається з фактичною датою смерті. Проте у самому наказі датою припинення трудових відносин має бути вказана дата смерті, зазначена в офіційному документі.

Рекомендуємо вносити дату народження померлого працівника до наказу про припинення трудового договору. Хоча закон цього прямо не вимагає, така практика дозволяє точніше вести кадровий облік і полегшує взаємодію з державними установами під час подальших процедур.